Корисна інформація для роботодавців і найманих працівників

 

Шановний роботодавцю!

 

Згідно ст. 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України «Про оплату праці» мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.  Тобто це встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму робiт. Якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нараховано зарплату в меншому розмірі, роботодавець повинен провести доплату до її рівня і виплатити разом із зарплатою (за винятком виконання роботи на умовах неповного робочого часу).

Законом України № 2710-ІХ від 03.11.2022 «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначений розмiр мiнiмальної заробітної плати у 2023 роцi, а саме:

- у мiсячному розмiрi – 6 700 гривень;

- у погодинному розмiрi – 40,46 гривень.

 

Мінімальна заробітна плата протягом всього року підвищуватись не буде і залишиться на рівні 6700 грн.

 

Шановні роботодавці, ми закликаємо Вас вчасно та належним чином оформляти трудові відносини з найманими працівниками, встановлювати розмір заробітної плати, враховуючи рівень складності та умови виконуваної роботи, професіоналізм та ділові якості працівника. 

 

Трудові відносини під час воєнного стану в Україні: що змінилося?

Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.

Як укласти трудовий договір?

Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

Для кого може бути випробувальний термін?

Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

Чи може роботодавець змінювати умови праці?

Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:

• на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
• немає протипоказань за станом здоров’я;
• оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

Скільки тривають робочий час і відпочинок?

Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;
• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
• обмеження для надурочних робіт.

Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?

Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки.

Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?

Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.

Скорочений робочий час вночі скасовано.

Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?

Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.

І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.

Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.

За яких умов можна розірвати трудовий договір?

Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

• підприємство розташоване в зоні бойових дій;
• є загроза їхньому життю і здоров’ю.

Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.

Важливо! Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Що означає призупинення дії трудового договору?

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.

Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

За додатковою інформацією звертайтеся до Державної служби України з питань праці.

Незадекларована праця не підтримує країну

Незадекларована праця – це законна оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог законодавства.

Таку працю також називають неформальною, неофіційною, незареєстрованою, тіньовою, прихованою зайнятістю.

На подолання незадекларованої праці направлені позапланові заходи державного нагляду(контролю) у період дії воєнного стану.

Відповідно до Закону України  №2352-ІХ від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» у період воєнного стану Державна служба України з питань праці та її територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

 Вони здійснюються:

- за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

- за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

- за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;

- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;

- звернення профспілок за дорученням працівника.

Подолання незадекларованої праці

Незадекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджет коштів, необхідних для забезпечення збройних сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії. Для виявлення незадекларованої праці та упередження порушень є можливість працівникам самостійно перевірити оформлення трудових відносин і сплату страхових внесків роботодавцем.

Страховий стаж і сплата ЄСВ гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, пенсію. Перевірте оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків, свій страховий стаж.

Що таке страховий стаж і на що він впливає:

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.

Якщо роботодавець (підприємство, фізична особа або фізична особа-підприємець) має найманих працівників, він зобов’язаний щомісяця сплачувати за них ЄСВ у розмірі 22% від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Як перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж:

Завітайте на портал електронних послуг Пенсійного фонду України або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS).

Авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним для вас способом:

• За кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в ДПС, акредитованому центрі сертифікації ключів, у банківських установах (перелік яких є на порталі).
• Шляхом ідентифікації за Gov ID, який включає в себе ідентифікацію за ЕЦП, за мобільним телефоном (Mobile ID) або за наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).
• За логіном і паролем – можна отримати в територіальних органах Фонду, надавши паспорт та ідентифікаційний код.

Виходь на світло

В  умовах повномасштабної війни одним з головним чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Сплата податків важлива як ніколи. Кожен, хто вважає себе українцем і громадянином нашої держави, має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!

Саме тому, з 1 липня Держпраці розпочато інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків.

9 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Цим Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Наразі проводиться робота щодо приведення підзаконних законодавчих актів до внесених змін.

Більше інформації щодо внесених змін ви можете знайти за посиланням https://dsp.gov.ua/faq/ та на інформаційному порталі pratsia.in.ua у рубриці «Запитання-відповіді».

Зокрема,  внесені зміни передбачають, що у період дії воєнного стану інспектори праці можуть здійснювати інспектування роботодавців з питань:

• додержання  вимог  Закону  України  «Про організацію  трудових  відносин в умовах воєнного стану»;
 • законності припинення трудових договорів;
 • виявлення неоформлених трудових відносин.

Дотримання законодавства про працю – це повага до кожного працівника, до кожного українця.

Фінансове управління Ніжинської міської ради наголошує, що в умовах воєнного стану проблема легалізації трудових відносин та виплата офіційної заробітної плати як ніколи є актуальною темою.

Працівники, які одержують гроші „в конвертах”, стали заручниками самих себе. Отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, працівник позбавляє себе соціальних виплат та гарантій. Виплата заробітної плати у „конвертах” - тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні, так і кожному з нас.

Зрозуміло, що війна – це найгірше підґрунтя для утвердження високих трудових стандартів, але, як це не сумно звучить, вона продемонструвала переваги офіційної зайнятості, а саме - збереження хоча б частини заробітної плати від роботодавців та отримання підтримки від держави. Ці виплати пов’язані з офіційною зайнятістю, а там, де зайнятість була неофіційною – працівники постраждали, адже роботодавець просто припинив із ними будь-які відносини, а у держави відсутні підстави для нарахування і виплати відповідної допомоги.  

Нагадуємо, що усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Забезпечити соціальні права під час війни – складне завдання. Проте, війна дуже сильно змінила і мобілізувала суспільство, тож маємо сподівання, що суспільство змінить і свої погляди на питання зайнятості та відмовиться від використання нелегальних трудових відносин. Адже легальна зайнятість – це не лише соціальна захищеність працівника, а ще й своєчасно сплачені податки до бюджету та підтримка нашої країни в такий важкий час, яка наближає нас до перемоги.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Досить часто роботодавці пропонують укласти цивільно-правову угоду замість трудового договору.

Пам’ятайте: Трудовий договір укладається між працівником і роботодавцем. Сторонами цивільно-правової угоди можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи.

Перевірте, чи маєте ви трудові відносини, за допомогою контрольного списку:

КОНТРОЛЬНИЙ СПИСОК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

_________________________________

Задекларована праця – трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Ви можете розраховувати на допомогу в разі нещасного випадку на виробництві, на пільги, якщо маєте малолітніх дітей. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

Основним документом, який регулює трудові відносини є Кодекс законів про працю України. Також трудові права та соціальні гарантії прописано в законах «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актах.

Основні права та соціальні гарантії задекларованих працівників:

• Гідні та безпечні умови праці. Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний перевіряти робочі місця, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з охорони праці.
• Виконання  посадових обов’язків. Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, не передбачену трудовим договором і посадовою інструкцією.
• Нормований робочий час. Закон забороняє працювати більше 40 годин на тиждень. Якщо ви працюєте у шкідливих умовах або вам менше 18 років, ваш робочий тиждень ще менше – 36 годин.
• Оплачувані та неоплачувані відпустки. За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Мінімальна тривалість такої відпустки – 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день. Крім основної відпустки, вам доступні оплачувані навчальні та творчі відпустки. Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається. Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорону, для догляду за хворими родичами.
• Регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної.  Місячна заробітна плата не може бути меншою за мінімальну (у 2021 році – 6000 грн.). Робота у вихідні дні оплачується в подвійному розмірі. За роботу на свято ви можете взяти день відпочинку. Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи.
• Захист від необґрунтованих штрафів. Задекларована праця захищає від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два види покарання: догану або звільнення.
• Можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію. Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.
• Захист від незаконного звільнення. Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. Якщо у вас є трудовий договір,  роботодавець має попередити вас про звільнення за два місяці.
• Страхові виплати в разі непрацездатності. За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання. Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо ви не задекларовані, на допомогу годі й розраховувати.
• Пільги для неповнолітніх. Якщо вам менше 18 років, ви не можете працювати на роботах з Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці. Вас не можуть залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
• Додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників із дітьми.

 _________________________________________________________________

__________________________

НАСЛІДКИ ТІНЬОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ:

______________________________________

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ   ПРАЦІ

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Найчастіше роботодавці використовують так звані стажування, застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством.  Проте, слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи роботодавці (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути. Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків, що гарантують пенсійні виплати в майбутньому, здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення скрутних життєвих обставин ( потреби у придбанні, будівництві чи ремонті житла, навчанні або лікуванні тощо) громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредит потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат або оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної  заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що він буде позбавлений соціальних гарантій, гарантованих державою.

Тож, вкотре закликаємо роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству –  легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».

Фінансове управління Ніжинської міської ради нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – обов’язок кожного роботодавця. Мінімальна заробітна плата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу;

– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України.

Звертаємо увагу, що особи, які отримують зарплату в “конверті”, офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– вони не матимуть права в майбутньому одержувати пенсію за віком;

– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій;

– у них немає права на відпустку, оплату лікарняних та допомоги по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на належні умови та охорону праці тощо.

Наголошуємо, що роботодавці, які використовують найману працю, повинні оформляти трудові відносини відповідно до вимог чинного законодавства та здійснювати нарахування заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.

___________________________________________________________________________________________

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ   ПРАЦІ

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Найчастіше роботодавці використовують так звані стажування, застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством.  Проте, слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи роботодавці (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути. Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків, що гарантують пенсійні виплати в майбутньому, здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення скрутних життєвих обставин ( потреби у придбанні, будівництві чи ремонті житла, навчанні або лікуванні тощо) громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредит потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат або оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної  заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що він буде позбавлений соціальних гарантій, гарантованих державою.

Тож, вкотре закликаємо роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству –  легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».

_______________________________________

Шановний роботодавцю! 

Згідно ст. 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України «Про оплату праці» мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.  Тобто це встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму робiт.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначений розмiр мiнiмальної заробітної плати у 2021 роцi, а саме:

з 01.01.2021

- у мiсячному розмiрi – 6 000 гривень;

- у погодинному розмiрi – 36,11 гривень;

з 01.12.2021

- у мiсячному розмiрi – 6 500 гривень;

- у погодинному розмiрi – 39,12 гривень;

Шановні роботодавці, ми закликаємо Вас вчасно та належним чином оформляти трудові відносини з найманими працівниками, встановлювати розмір заробітної плати, враховуючи рівень складності та умови виконуваної роботи, професіоналізм та ділові якості працівника.

_______________________________________________________________________________________

ПРОСИМО

ЗВЕРНУТИ УВАГУ !

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823, органам місцевого самоврядування надані повноваження здійснювати заходи контролю за додержанням законодавства про працю з таких питань:

• своєчасна й у повному обсязі оплата праці,
• дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці,
• оформлення трудових відносин.

Перевірки здійснюються у формі інспекційних відвідувань з дотриманням вимог Порядку № 823.

Фінансове управління Ніжинської міської ради в межах наданих повноважень на постійній основі проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання та найманих працівників щодо обов’язковості офіційного оформлення трудових відносин і  нагадує, що з 1 вересня 2020 року розпочато проведення масштабної інспекційної кампанії, під час якої здійснюються заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Заходами контролю будуть охоплені суб’єкти господарювання, у яких за результатами інформаційної кампанії встановлена невідповідність фактичної кількості працівників даним Реєстру застрахованих осіб та у яких відсутня позитивна динаміка працевлаштування.

Шановні роботодавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найманих працівників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну заробітну плату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне за собою фінансову та адміністративну відповідальність.

____________________________________________________________________________________________

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН 

Незважаючи на роз’яснення в засобах масової інформації та вимоги діючого законодавства, оформлення найманих працівників належним чином на сьогодні залишається актуальним питанням. Виплати у «конвертах» стали однією із складових тіньової економіки. Небезпека тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти. Використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато інших негативних моментів,  і перш за все - це втрата громадянами страхового стажу для призначення пенсії.

Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне, а працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та страхового стажу. Працівник, який отримує зарплату в “конверті”,  офіційно вважається непрацюючим і відповідно:

– він не буде мати права на пенсію в майбутньому;

– його можуть звільнити в будь-який час без жодних компенсацій;

– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права на охорону праці тощо.

Найчастіше питання легалізації робочих місць і заробітної плати стосується фізичних осіб - підприємців, тобто підприємці, частково приховуючи прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачують доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи.

Тому хотілося б звернутися до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців - вимагайте від роботодавця укладання з Вами трудової угоди!

З 2000 року в Пенсійному фонді Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застрахованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї роботодавцем до Пенсійного фонду страхових внесків. Ця система дозволяє застрахованій особі контролювати процес формування своєї майбутньої пенсії, вимагаючи від роботодавця своєчасної та повної сплати внесків.

_________________________________________________________________________________________________

ДІЮТЬ НОВІ РОЗМІРИ «ТРУДОВИХ» ШТРАФІВ

02 лютого 2020 року набрав чинності Закон України  №378-IX  «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)».

Законом внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України шляхом зменшення розміру штрафних санкцій за порушення вимог трудового законодавства.

В таблиці наведені нові розміри штрафів, які застосовуються з 02.02.2020 року:

_________________________________________________________________________________________________________________

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ –

СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНІСТЬ КОЖНОГО

Однією з головних умов, покликаних забезпечити гідне життя та вільний розвиток людини, є праця. Однак, на жаль, сьогодні мають місце випадки, коли роботодавці  використовують працю найманих працівників без належного оформлення трудових відносин.

Виплата заробітної плати «у конверті» обкрадає людей і державу, послаблює соціальний захист таких працівників. Від несплати податків, внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень доходів до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного та інших страхових фондів.

До того ж, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією. Не оформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та її перерахунків у подальшому. Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним.

Суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.
            

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства!

Шановні роботодавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найманих працівників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну заробітну плату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

___________________________________________________________________________________________________________________________

Фінансове управління Ніжинської міської ради інформує:

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці, які працюють в Держпраці та її територіальних органах, а також у виконавчих органах міських, сільських та селищних рад.

У разі виявлення інспекторами праці порушень вимог законодавства про працю передбачені відповідні заходи впливу:

• фінансова санкція у вигляді штрафу (ст. 265 КЗпП України);
• адміністративна відповідальність (ч. 3 ст. 41 КУпАП);
• кримінальна відповідальність (ст. 172 КК України).

      Обов`язково нараховується штраф у трьох випадках:

• за недопущення до проведення перевірки;
• за створення перешкод у її проведенні;
• за виявлення не задекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну податкову службу, не сплатили податки.

Також, звертаємо увагу роботодавців, що накладення відповідальності не звільняє від усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Фінансове управління Ніжиської міської ради закликає роботодавців  легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо Вам негайно зареєструвати належним чином трудові відносини зі своїми найманими працівниками.

Пам’ятаймо, що повага до себе починається з шанування законів своєї держави.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТІНЬОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ:

з 1 вересня 2020 року заплановано проведення

масштабної інспекційної кампанії

Фінансове управління Ніжинської міської ради інформує, що з 1 вересня 2020 року заплановано проведення масштабної інспекційної кампанії, під час якої будуть здійснюватися заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Заходами контролю будуть охоплені суб’єкти господарювання, у яких за результатами інформаційної кампанії встановлена невідповідність фактичної кількості працівників даним Реєстру застрахованих осіб та у яких відсутня позитивна динаміка працевлаштування.

Деякі роботодавці помилково вважають, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати. Однак, штрафи за допуск до роботи неоформлених працівників перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин з ними відповідно до законодавства. Фінансові санкції за порушення трудового законодавства можуть суттєво вплинути на Ваш бізнес.

Будьте свідомими!  Якщо у вас є неоформлені працівники – терміново укладіть з ними трудові договори.